Відповідно до пункту 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі – Правила благоустрою міста Києва) порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №657/657, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою. Правила благоустрою міста Києва вживають термін «тимчасова споруда», визначаючи її, як споруду функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо. Відповідно до пункту 4 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за №198 під терміном «мала архітектурна форма» розуміється невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту. Поняття тимчасової споруди функціонального та декоративно-технологічного призначення розкривається у правилах забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 р. № 11/2587. Так, мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) це невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Під малою архітектурною формою декоративно-технологічного призначення розуміється невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки тощо). Як вбачається з наведеного вище, під малими архітектурними формами розуміється не будь – яка тимчасова споруда, а лише та, що має підприємницьке, господарське або декоративно-технологічне призначення. І саме такі споруди підпадають під правове регулювання Правил благоустрою міста Києва. Інформаційні намети встановлені неприбутковою громадською організацією не підпадає під жодне з визначень наведених вище і, відповідно, не підпадає під дію Правил благоустрою міста Києва. Разом з тим, відповідно до статті 20 Закону України «Про об’єднання громадян» будь-яка громадська організація має право розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі. Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Як вбачається з наведеної норми Конституції України гарантоване конституцією України право поширювати інформацію у визначений спосіб може бути обмежене лише законом, а не локальними нормативно – правовими актами Київської міської влади. Жоден закон України не встановлює обмеження для громадських організацій у встановленні наметів для поширення власних ідей і цілей. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про інформацію» учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом. Таким чином лише закон може обмежити використання засобів поширення інофрмації. Існування таких обмежень у підзаконому нормативно – правовому акті є протиправним, оскільки суперечить зазначеній вище нормі Закону України «Про інформацію» та частині 2 статті 19 Конституції України. Співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва часто зазначені вище норми не враховують, що має наслідком вилучення інформаційних наметів громадських організацій. Такі дії не у повній мірі відповідають окремим Конституційним приписам. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 4 статті 40 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Часто співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва порушують встановлений порядок демонтажу тимчасових споруд. Якщо припустити, що тут має місце помилка у застосуванні окремих норм і співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виходять з того, що ці інформаційні відносини підпадають під сферу правового регулювання Правил благоустрою міста Києва, то вони, як мінімум, повинні додержуватись правил, визначених у розділі 13 Правил благоустрою міста Києва. Так, відповідно до пункту 13.2.5. Правил благоустрою міста Києва малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 Правил. Пункт 13.3. Правил благоустрою міста Києва встановлює порядок демонтажу малих архітектурних форм власник яких не відомий або власник яких ухиляється від виконання законного припису. Виходячи з викладеного, є неприпустимим демонтаж інформаційних наметів. Цьому повинно передувати винесення припису. Таким чином, використання інформаційних наметів громадською організацією з метою поширення інформації про свою діяльність є законною діяльністю і отримання будь – яких дозволів не потребує. Громадська організація має право за своєю ініціативою проінформувати місцеві органи влади про місця розміщення інформаційних наметів, але такого обов’язку діюче законодавство не містить.


7 грудня 2009 року                        адвокат Олександр Курінський

УВАГА: Дана стаття є суб’єктивною правовою позицією адвоката Курінського Олександра Георгійовича.