«Адвокат Куринский Александр Георгиевич»

Окремі аспекти отримання житла військовослужбовцями, звільненими в запас

kurinskiy — Fri, 11 Dec 2009 01:36:23 GMT

Здравствуйте.

Объясните, по какому закону я живу - ВОЕННОМУ или ГРАЖДАНСКОМУ ? Простите объём информации, хочу изложить все факты. Я бывший военнослужащий, уволен в запас с выслугой 17 лет 4 мес. в 2006г. по закону о сокращении ВС Украины. За всё время прохождения службы ни разу не получал жильё. В очереди на квартиру стою с 1995г., после сокращения перешел на льготную с семьёй 4 человека.Я и сын (12 лет) прописаны в холостяцком общежитии на койкоместах, жена и дочь (7лет) в другом городе у родителей жены в НЕприватизированной квартире, где стоят в очереди на расшиение.Проживаем все вместе в военном городке в арендуемой без договора квартире. В Чернигове построен дом для уволеных в запас по сокращению, мне предложили 3-х ком. квартиру. Проверяющий документы военный чиновник сказал, что всё в порядке, по ВОЕННОМУ ЗАКОНУ жену и дочь я смогу прописать в квартиру в теч. месяца после получения ордера, вот только им необходимо сняться с очереди на расширение, что мы и поспешили сделать. Приехавший следом проверяющий из КРУ Чернигова сказал, что по ГРАЖДАНСКОМУ ЗАКОНУ я получу только 1 ком. квартиру на меня и сына,т.к. жена и дочь со мной не прописаны и жилплощадью обеспечены.

Разъясните мне, кто прав и каким образом я могу законно жить со своей семьёй.

С уважением, Константин

Здравствуйте, Константин!

Відповідно до частини 2 статті 2 Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (у Вашому випадку реалізації права на житло, передбаченого статтею 47 Конституції України).

Тому те, що дружина та донька зареєстровані у іншому місті правового значення для отримання житла не має.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином у будь-якому разі при розподілі житлової площі слід керуватись вимогами Житлового кодексу України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Діюче законодавство не забороняє одночасно перебувати на різних чергах для отримання житла або поліпшення житлових умов.

Так, відповідно до статті 37 Житлового кодексу України облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — також і за місцем проживання.

Відповідно до пункту 11 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (Затверджені постановою Ради Міністрів УРСР Укрпрофради від 11 грудня 1984 р. №470) кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Пункт 42 зазначених вище Правил передбачає, що громадянам, які перебувають на квартирному обліку на підприємстві, в установі, організації та у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, жилі приміщення надаються там, де раніше настала черговість на їх одержання. Органи, що надали жилі приміщення, повідомляють про це за іншим місцем перебування громадян на обліку.

Пункт 64 зазначених вище Правил передбачає, що громадяни (в тому числі тимчасово відсутні), відносно яких прийнято рішення про надання жилого приміщення, дають письмове зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жиле приміщення належить на праві приватної власності).

Таким чином, вашій дружині слід написати письмове зобов’язання про звільнення займаного жилого приміщення в разі отримання житла по черзі у військовій частині.

Твердження співробітника КРУ не ґрунтуються на діючому законодавстві України. Ви можете написати на нього скаргу до Військової прокуратури Чернігівського гарнізону, рівно як із інших питань щодо порушення Ваших прав та прав Вашої родини.

З повагою, адвокат Олександр Курінський

(Дана інформація опрацьована по законодавству станом на 23.02.2008 р.)

Поширенні питання щодо нарахування декретних виплат (допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з вагітністю та пологами)

kurinskiy — Mon, 07 Dec 2009 14:07:48 GMT

Какой период мне должны взять в расчет декретных (последние 6 месяцев или год)?

Відповідно до частини 1 пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1266 (далі – Порядок) розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата (дохід) для застрахованих осіб є останні шість календарних місяців (з першого до першого числа), що передують місяцю, в якому настав страховий випадок. Таким чином в розрахунок повинні бути взяті 6 місяців.

Должны ли месяца, когда я болела исключаться с расчета декретных и учитываться только 6 месяцев или 1 год, когда я работала?

Відповідно до частини 4 пункту 4 Порядку місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин (тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком), виключаються з розрахункового періоду. Таким чином, місяці, коли Ви перебували на лікарняному не повинні бути враховані при розрахунку середньої заробітної плати.

Могу ли я потребовать у компании справку про среднюю заработную плату?

Відповідно до частини 1 пункту 22 Порядку довідка про середню заробітну плату видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату. Таким чином, Вам необхідно подати заяву за місцем роботи щодо надання довідки про середню заробітну плату. Попросіть у заяві надіслати цю довідку Вам на поштову адресу.

Как мне проконтролировать нашу бухгалтерию и не дать обсчитать меня?

Напишіть також на адресу роботодавця заяву про надання довідки про Ваші доходи за останній рік. Виходячи з платежів буде можливим провести контрольний розрахунок і перевірити правильність нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з вагітністю та пологами. У разі неправильного нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дії можливо буде оскаржити та стягнути не донараховані кошти. Слід також враховувати, що відповідно до пункту 9 Порядку до середньої заробітної плати (доходу) включається заробітна плата (дохід) у межах максимальної величини (граничної суми) заробітної плати (доходу) та оподатковуваного доходу (прибутку), з яких сплачуються страхові внески до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування Така максимальна гранична величина заробітної плати станом на листопад 2009 року встановлена на рівні 10 035 грн.

7 грудня 2009 року адвокат Олександр Курінський

УВАГА: Дана інформація є суб’єктивною правовою позицією адвоката Курінського Олександра Георгійовича, що грунтується на нормах чинного законодавства.

Аналіз діючого законодавства, що регулює розміщення інформаційних наметів громадською організацію

kurinskiy — Mon, 07 Dec 2009 13:29:34 GMT

Відповідно до пункту 13.1.1. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25 грудня 2008 року №1051/1051 (далі – Правила благоустрою міста Києва) порядок розміщення малих архітектурних, форм та тимчасових споруд визначений Єдиними правилами ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.94 №198, Положенням про розміщення малих архітектурних форм та тимчасових споруд у м. Києві, затвердженим рішенням Київської міської ради від 27.11.2008 №657/657, Правилами забудови м. Києва, затвердженими рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 №11/2587, правилами (положеннями), встановленими Київською міською радою. Правила благоустрою міста Києва вживають термін «тимчасова споруда», визначаючи її, як споруду функціонального (в тому числі для здійснення підприємницької діяльності), декоративно-технологічного призначення, в тому числі мала архітектурна форма, яка виготовляється з полегшених збірних конструкцій та встановлюється без улаштування заглибленого фундаменту тощо. Відповідно до пункту 4 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року за №198 під терміном «мала архітектурна форма» розуміється невелика (площею до 30 кв. метрів) споруда торговельно-побутового призначення, яка виготовляється з полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без спорудження фундаменту. Поняття тимчасової споруди функціонального та декоративно-технологічного призначення розкривається у правилах забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 р. № 11/2587. Так, мала архітектурна форма функціонального призначення (для здійснення підприємницької чи господарської діяльності) це невелика споруда площею забудови до 20 м кв., яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів. Під малою архітектурною формою декоративно-технологічного призначення розуміється невелика споруда, що зводиться під час благоустрою території для організації міського середовища та забезпечення необхідних експлуатаційних характеристик і вимог (лавки, фонтани, світильники, парапети, підпірні стінки, альтанки тощо). Як вбачається з наведеного вище, під малими архітектурними формами розуміється не будь – яка тимчасова споруда, а лише та, що має підприємницьке, господарське або декоративно-технологічне призначення. І саме такі споруди підпадають під правове регулювання Правил благоустрою міста Києва. Інформаційні намети встановлені неприбутковою громадською організацією не підпадає під жодне з визначень наведених вище і, відповідно, не підпадає під дію Правил благоустрою міста Києва. Разом з тим, відповідно до статті 20 Закону України «Про об’єднання громадян» будь-яка громадська організація має право розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі. Відповідно до статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Як вбачається з наведеної норми Конституції України гарантоване конституцією України право поширювати інформацію у визначений спосіб може бути обмежене лише законом, а не локальними нормативно – правовими актами Київської міської влади. Жоден закон України не встановлює обмеження для громадських організацій у встановленні наметів для поширення власних ідей і цілей. Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про інформацію» учасники інформаційних відносин мають право одержувати (виробляти, добувати), використовувати, поширювати та зберігати інформацію в будь-якій формі з використанням будь-яких засобів, крім випадків, передбачених законом. Таким чином лише закон може обмежити використання засобів поширення інофрмації. Існування таких обмежень у підзаконому нормативно – правовому акті є протиправним, оскільки суперечить зазначеній вище нормі Закону України «Про інформацію» та частині 2 статті 19 Конституції України. Співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва часто зазначені вище норми не враховують, що має наслідком вилучення інформаційних наметів громадських організацій. Такі дії не у повній мірі відповідають окремим Конституційним приписам. Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини 4 статті 40 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Часто співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва порушують встановлений порядок демонтажу тимчасових споруд. Якщо припустити, що тут має місце помилка у застосуванні окремих норм і співробітники Головного управління контролю за благоустроєм міста Києва виходять з того, що ці інформаційні відносини підпадають під сферу правового регулювання Правил благоустрою міста Києва, то вони, як мінімум, повинні додержуватись правил, визначених у розділі 13 Правил благоустрою міста Києва. Так, відповідно до пункту 13.2.5. Правил благоустрою міста Києва малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які розміщені (встановлені або збудовані) без відповідної, оформленої в установленому порядку дозвільної документації, з відхиленням від проекту, вважаються самочинно розміщеними малими архітектурними формами та тимчасовими спорудами і підлягають демонтажу за кошти особи, що здійснила встановлення, у терміни, визначені в приписі Головного управління контролю за благоустроєм м. Києва. Якщо особа, що здійснила самовільне встановлення малих архітектурних форм та тимчасових споруд, не здійснила демонтаж у визначені строки, демонтаж малих архітектурних форм та тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленому п. 13.3 Правил. Пункт 13.3. Правил благоустрою міста Києва встановлює порядок демонтажу малих архітектурних форм власник яких не відомий або власник яких ухиляється від виконання законного припису. Виходячи з викладеного, є неприпустимим демонтаж інформаційних наметів. Цьому повинно передувати винесення припису. Таким чином, використання інформаційних наметів громадською організацією з метою поширення інформації про свою діяльність є законною діяльністю і отримання будь – яких дозволів не потребує. Громадська організація має право за своєю ініціативою проінформувати місцеві органи влади про місця розміщення інформаційних наметів, але такого обов’язку діюче законодавство не містить.

7 грудня 2009 року адвокат Олександр Курінський

УВАГА: Дана стаття є суб’єктивною правовою позицією адвоката Курінського Олександра Георгійовича.

Сегодня окончено уголовное дело по факту грабежа

kurinskiy — Fri, 07 Aug 2009 11:22:14 GMT

Соломянский районный суд города Киева постановил приговор, в соответствии с которым моих подзащитных, обвиняемых в совершении грабежа с применением насилия, которое не является опасным для жизни и здоровья потерпевшего (часть 2 статьи 186 Уголовного кодекса Украины), освободили из - под стражи, назначив им наказание в виде 4 - х лет лишения свободы и освободил от отбывания наказания с испытанием, назначив испытательный срок три года.